Ви офлайн. Зупинки, які ви вже відвідали, працюють і далі. Для ігор потрібне підключення до інтернету.
Великий тур по Гері
Йти маршрутом
Театр Гери
Theaterplatz 1, 07548 Gera
Аудіогід
Запис створено за допомогою синтезу мовлення.
Коротка версія · 0:38
Не вдалося відтворити.
Голос цього пристрою
Голос цього пристрою.
Субтитри
На пристрої немає голосу для цієї мови.
Текст аудіогіда
Театр Гери.
Театр збудували в 1900–1902 роках за проєктом архітектора Гайнріха Зелінга. Його вважають одним із найгарніших театрів у стилі модерн у Тюрингії.
Гера тоді розбагатіла на текстильній промисловості – і ця розкішна будівля показує впевненість міста в собі. Тут і досі грають драму, оперу, балет, концерти та лялькові вистави.
Зверніть увагу: Вигнуті лінії та орнаменти фасаду – типовий модерн.
Пізньоготична церква постала близько 1440 року. Усередині вона зберігає цінний вівтар XV століття.
Разом із мостом через Білу Ельстер вона утворює найчастіше фотографований краєвид Гери.
У 1736 році церква стала парафіяльною для Унтермгауса, Гріса та Куби. Від 1802 до 1854 року військо Ройсу також використовувало її як гарнізонну церкву.
Зверніть увагу: Пройдіть кілька кроків до мосту – саме звідти відкривається знаменитий краєвид.
У цьому будинку в Унтермгаузі 1891 року народився Отто Дікс. Він став одним із найвидатніших німецьких художників XX століття.
Його рідний дім сьогодні – музей, що розповідає про життя і творчість митця.
До 100-річчя від дня народження художника тут 2 грудня 1991 року відкрили музейно-галерейний комплекс. Історичний житловий інтер’єр показує повсякденне життя звичайної робітничої родини близько 1900 року.
Зверніть увагу: Берег Ельстер зовсім поруч – цей краєвид Дікс бачив у дитинстві.
Бельгійський художник і архітектор Анрі ван де Вельде збудував цю віллу в 1913/14 роках для текстильного фабриканта Пауля Шуленбурга – будинок, інтер’єри й сад створені однією рукою. Ван де Вельде вважають одним із попередників Баугаузу.
1946 року майно родини експропріювали, згодом тут був медичний технікум. З 1997 року будинок дбайливо реставрують. Сьогодні це музей із найбільшою в Європі колекцією книжкового оформлення ван де Вельде. У саду стоїть скульптура «Дівчина, що присіла» Ріхарда Енгельмана.
Зверніть увагу: Будинок і сад – єдиний цілісний твір мистецтва: зверніть увагу на спокійні, плавні форми.
Міську аптеку збудували 1592 року, і це друга ренесансна будівля Гери, що збереглася.
Її окраса – багато оздоблений еркер 1606 року.
Від 1847 року будинок використовують як аптеку. Під ним розташовані два історичні підземні погреби (Höhler), що датуються 1712 роком. Їхня постійна прохолода колись слугувала для зберігання настоянок, риб’ячого жиру та соків.
Зверніть увагу: Еркер: вікно, що виступає з фасаду.
Ратушу збудували в стилі Ренесансу в 1573–1575 роках, і вона – символ міста.
На багато оздобленому головному порталі зберігся історичний еталон довжини. За ним торговці й покупці на ринку могли перевіряти мірки.
До початку XX століття у вежі ратуші мешкав сторож, який мав повідомляти про пожежі. Від 1988 року з верхньої надбудови вежі звучить дзвоновий музичний інструмент, на якому грають вручну.
Зверніть увагу: Знайдіть на порталі старовинну міру довжини.
Під Старим містом лежить друга Гера: вирубані в скелі льохи, що звуться Höhler.
Городяни з правом варити пиво зберігали його тут у прохолоді. Деякі Höhler можна відвідати з екскурсією – вхід до музейних льохів на вулиці Штайнвег, на розі пасажу Гайтес.
Зверніть увагу: Непримітні входи – за ними починається підземний світ.
Це єдиний будинок Старого міста, який пережив велику міську пожежу 1780 року неушкодженим.
Він названий на честь родини Шрайбер, що жила тут з 1716 по 1847 рік. Сьогодні в ньому розміщено Природознавчий музей.
Нинішній будинок звели у 1686–1688 роках на залишках попередньої споруди, що згоріла. Дослідження балок даху підтверджують цей час будівництва; барокова зала на третьому надземному поверсі також походить із тієї доби.
Зверніть увагу: Уявіть: довкола горіло все – крім цього будинку.
Стара церква Святого Іоанна на площі Johannisplatz вигоріла під час великої міської пожежі 1780 року. Нову церкву, найбільшу в Гері, збудували за проєктом Константина Ліпсіуса та Августа Гартеля – здебільшого на пожертви містян. Її освятили 18 вересня 1885 року – рівно через 105 років після пожежі.
У квітні 1945 року бомби зруйнували дах і вікна; у 1972–1975 роках церкву відновили. Восени 1989 року саме тут почалися молитви за мир, з яких виросли демонстрації Мирної революції в Гері. Усередині звучить орган Кройцбаха 1885 року з 57 регістрами.
Зверніть увагу: Червона цегла і вежа, що здіймається на 70 метрів у небо.